Відкрите звернення до міської влади Львова щодо обмеження діяльності закладів секс-індустрії

Львівському міському голові Садовому А.І.,

депутатам Львівської міської ради

79006, м. Львів, пл. Ринок, 1

громадян України, мешканців м. Львова

Пане міський голово, шановні депутати!

Спираючись на поняття “суспільної моралі”, “психічного та фізичного здоров’я населення”, у чинному законодавстві України існує чітке та багаторівневе обґрунтування, яке дозволяє державі та органам місцевого самоврядування обмежувати або забороняти діяльність підприємств, юридичних і фізичних осіб, які ведуть бізнес у сфері секс-індустрії.

Українська правова система розглядає захист моральності не просто як абстрактну ідею, а як складову публічного порядку та національної безпеки.

Конституція України гарантує свободу підприємницької діяльності (ст. 42) та свободу вираження поглядів (ст. 34). Однак ці права не є абсолютними. Стаття 34 Конституції України зазначає, що “здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя”.

Хоча спеціальний Закон України “Про захист суспільної моралі” втратив чинність, його нормативні положення були інтегровані до Закону України “Про медіа” та інших актів, моральні критерії залишаються базовими у низці спеціальних законів.

Закон України “Про рекламу” (ст. 8, 20) забороняє: розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), що містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності; наводити твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипних ролей чоловіка та жінки, що пропагують принизливе та зневажливе ставлення; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки; реклама не повинна завдавати дітям моральної чи фізичної шкоди.

Цивільний кодекс України (ст. 13, 228) визначає, що “при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства”.

Чинне українське законодавство прямо кваліфікує певні види секс-бізнесу не просто як небажані, а як злочини проти суспільної моралі (Розділ XIV Кримінального кодексу України). Ст. 301 КК України встановлює відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів. Ст. 302 КК України забороняє створення або утримання місць розпусти (борделів), а також звідництво. Ст. 303 КК України забороняє сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією.

Місцеві органи самоврядування, спираючись на Закони України “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про охорону культурної спадщини”, використовують морально-етичне обґрунтування для: захисту традиційного середовища та спадщини (заборона діяльності або обмеження вивісок закладів із сексуально-еротичним підтекстом у зонах історико-культурної спадщини); захисту громадського порядку та спокою.

Вплив секс-індустрії на здоров’я людини оцінюється медиками, психологами та сексологами. Ключовим фактором збереження як фізичного, так і психологічного здоров’я залишається усвідомлений підхід до власного тіла, збереження цілісності особистісних і сімейних стосунків.

Загроза інституту сім’ї. Уявлення про інтимність як про чисто механічний акт або товар знецінює емоційну та особистісну складову стосунків між чоловіком і жінкою. Постійна гіперстимуляція штучними подразниками може призводити до звикання, зменшення чутливості до звичайного людського спілкування та стимуляції розвинення залежної поведінки. Переключення на штучні чи публічні форми розваг нерідко спричиняє відчуження між подружжям, втрату довіри, емоційне віддалення. Це спричиняє хронічний психологічний стрес у подружжі, травмує дітей, які зростають у конфліктній обстановці, і у переважній більшості випадків призводить до розлучення.
Розвиток порнозалежності та компульсивної сексуальної поведінки. Дослідження з вивчення компульсивної сексуальної поведінки (включеної до МКХ-11: 6C72 — Compulsive Sexual Behavior Disorder) зазначають, що надмірна візуальна та механічна гіперстимуляція формує залежні моделі поведінки та неврози.
Рання гіперсексуалізація та порушення розвитку дітей. Відкриті вітрини, вивіски та розташування закладів на пішохідних вулицях піддають дітей та підлітків вимушеному контакту з темами розваг для дорослих. Психіка дитини не має сформованих захисних механізмів для обробки цієї інформації. Це призводить до раннього викривлення уявлень про стать та стосунки, підвищення рівня тривожності та формування хибних стереотипів про інтимну сферу. Публікації у журналі International Journal of Environmental Research and Public Health щодо впливу раннього контакту з комерційним сексуальним контентом показують прямий зв’язок із формуванням викривленого сприйняття власного тіла, тіла протилежної статі, а також із емоційними розладами у підлітковому віці.
Переведення інтимної сфери у формат споживчого товару сприяє об’єктивізації (сприйняттю іншої людини як об’єкта або інструменту для задоволення). Заклади секс-індустрії будуються на принципі “купівлі-продажу” уваги, тілесності чи збудження. Це формує в людини стійке викривлення сприйняття: інші люди починають сприйматися не як особистості з почуттями, а як об’єкти для задоволення потреб (об’єктивація). У майбутньому це робить людину нездатною до побудови глибоких, довірливих і щирих стосунків. Поступове розмивання меж допустимого в умовах нічних закладів секс-індустрії призводить до того, що людина втрачає здатність до здорової саморефлексії.
Окремої уваги потребує захист наших захисників — військовослужбовців та ветеранів, які повертаються з фронту та проходять адаптацію, маючи симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Згідно з даними досліджень щодо реабілітації ветеранів, особи з ПТСР є вразливими до формування компульсивної сексуальної поведінки та хімічних залежностей як нездорових механізмів подолання психологічного болю. Наявність закладів комерціалізованого сексу створює небезпечний деструктивний фактор: замість фахової психологічної допомоги та сімейної реабілітації, ветерани піддаються ризику втягнення у компульсивне споживання, вживання речовин, втрату емоційного контакту з сім’єю та інфікування ІПСШ. Збереження таких закладів у відкритому громадському просторі є прямою загрозою процесу соціальної та психологічної реінтеграції учасників бойових дій.

На підставі Закону України “Про звернення громадян”, з метою захисту громадського порядку, історичного середовища та здоров’я громадян, ПРОСИМО:

Внести зміни до місцевих правил розміщення зовнішньої реклами та вивісок у м. Львові, заборонивши використання вивісок, вітрин та рекламних матеріалів із сексуально-еротичним підтекстом, а також посиланнями на послуги для дорослих у публічному просторі (зокрема в історичній частині міста, поблизу шкіл, дитячих та культових закладів).
Прийняти рішення про заборону надання в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Львова для розміщення закладів, що надають послуги сексуального чи еротичного характеру.
Доручити відповідним виконавчим органам ЛМР та Муніципальній варті проводити систематичні перевірки таких закладів щодо дотримання правил благоустрою, режиму роботи, дотримання тиші та умов торгівлі.
Опрацювати правові та містобудівні механізми щодо винесення закладів із елементами секс-індустрії поза межі історичного центру та житлових масивів міста.

ДОДАТОК

до Звернення щодо захисту суспільної моралі та обмеження діяльності закладів секс-індустрії

ПІДПИСНИЙ АРКУШ

Ми, що нижче підписалися, підтримуємо Звернення щодо обмеження діяльності закладів секс-індустрії у Львові, захисту суспільної моралі, психічного і фізичного здоров’я громадян: