Студентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка Юліана Казнодій опинилася в епіцентрі інформаційного цькування через те, що не побоялася висловити свою просімейну позицію та дати відсіч нав’язуванню антисімейної ідеології під час “гей-параду” у Києві. Події 21 червня яскраво продемонстрували, як агресивна меншість намагається диктувати свої правила в українському суспільстві.

В той день шлях дівчини до червоного корпусу Київського університету був заблокований через проведення “Київпрайду” на вулиці Володимирській. Свою реакцію вона пояснила максимально прямо та без прикрас, коли журналісти спробували спровокувати її на конфлікт. “Я йшла в універ і я просто не могла пройти через цей заміс, тому що там поліція. Мені довелось затриматися. В багатьох точках я не могла пройти, в мене перевіряли документи. Я без поняття, для чого робити такі акції у воєнний час, збирати таке масове зібрання, провокувати обстріл, для чого?”.

Юліана того дня була присутня на маршруті Ходи на захист сім’ї, дітей та України і Маршу традиції. Біля Київської Опери вона дала коментар журналісту руху “Всі разом!”: “Я сьогодні прийшла підтримати марш традиції, оскільки я вважаю, що ми як українці повинні висвітлювати свої цінності. Ми повинні говорити на весь світ, що сім’я це чоловік та жінка та їхні діти, а не якісь варіативні або альтернативні варіанти”.

У цей день Юліана також витерла ноги об розстелений прапор ЛГБТ-угрупування, оскільки, як вона зазначає, “він просто опинився під ногами як ганчірка”. Цей момент потрапив в об’єктиви камер та викликав хвилю цькування від ліворадикалів. На запитання журналістів про те, чи це вона витерла ноги об шестиколор, вона відповіла: “Так, я витирала ноги, питання? Я не можу ноги витирати? Була тряпка під ногами”.

Зіткнувшись із безпрецедентним тиском з боку ліворадикальних активістів та інформаційних ресурсів, дівчина продемонструвала гідність. Хоча вона інтелігентно зазначила, що не мала на меті нікого принизити, вона категорично відмовилася зраджувати власні переконання.

Після цього резонансу, салон краси G×Bar (G×KYIV), де дівчина працювала, вийшли із заявою про те, що не поділяють таких дій, і що їх це обурило також: “Наш бренд від самого початку будувався на простій ідеї: кожна людина має право бути собою. Серед наших клієнтів і всередині самої команди є представники ЛГБТК+ спільноти — і для нас це абсолютна норма, без винятків. У різних країнах, з різним досвідом і різними особистими історіями”, — заявили там. Після цього дівчину звільнили.

Проте навіть втрата роботи у б’юті-бар, керівництво якого піддалося на шантаж так званих «правозахисників», не зламала її. Юліана зазначила: “Я та компанія G×Bar провели внутрішню комунікацію і не маємо притензій одне до одного, ми розійшлись за згодою сторін”. Утім, цей випадок мобілізував ще ширше коло людей, які захотіли підтримати Юліану. Зокрема, адвокат Олексій Шевчук у своєму відео у Facebook запропонував дівчині безкоштовну правову допомогу у її поновленні на роботу.

Джерело: Всі разом!

Нагадуємо, що в Україні є чинним законодавство, що забороняє дискримінацію за політичними ознаками.

1. Базові права та заборона дискримінації

• Стаття 34 Конституції України — гарантує право на свободу думки і слова, вільне вираження поглядів, а також право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Вона захищає кожного громадянина від цензури та забезпечує інформаційну свободу.

• Стаття 43 (Частина 6) Конституції України — гарантує громадянам захист від незаконного звільнення. Ця норма є ключовою конституційною гарантією, спрямованою на забезпечення стабільності трудових відносин і захист працівників від необґрунтованих втрат робочого місця. Щоб забезпечити виконання цієї норми на практиці, держава встановлює вичерпний перелік підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, а також передбачає право працівника на оскарження дій адміністрації в судовому порядку.

• Стаття 2¹ Кодексу законів про працю (КЗпП) України — Рівність трудових прав громадян України, недопущення дискримінації у сфері праці. Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому громадському об’єднанні, участі у страйку тощо.

• Стаття 6 Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” — Заборона дискримінації. 1. Відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.

2. Відповідальність для роботодавця

• Стаття 41 (Частина 1) КУпАП — Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці.

• Стаття 172 Кримінального кодексу України — «Грубе порушення законодавства про працю». Звільнення працівника з особистих мотивів (а політична неприязнь керівника є особистим мотивом) або замасковане під інші причини карається значним штрафом, позбавленням права обіймати певні посади або виправними роботами.