Як одна депутатка і дві ГО створюють напруження у відносинах України і ЄС

Днями в мас-медійному просторі України поширилася неправдива інформація, нібито Європейська комісія вимагає від України легалізацію одностатевих партнерств – як необхідну вимогу для вступу до ЄС. Це спричинило масове обурення українців і загострення негативного ставлення до європейської інституції.

Насправді до напруження у відносинах України і ЄС спричинилася народна депутатка партії “Голос” Інна Совсун, яка вимагає відкликати новий проєкт Цивільного Кодексу, оскільки він містить поняття шлюбу як союзу чоловіка й жінки, а також не дозволяє усиновлення дітей одностатевими партнерами.

Розтлумачуємо.

Єврокомісія НЕ вимагає легалізації одностатевих «шлюбів»

В українському інформаційному просторі почали ширитися повідомлення, що Європейська комісія нібито висунула Україні вимогу легалізувати одностатеві партнерства або «шлюби». Таке трактування подається як офіційна позиція Брюсселя та навіть як умова вступу у Європейський Союз. Однак аналіз документів свідчить, що ці повідомлення є спотворенням змісту листування та маніпулятивним тлумаченням рішення Європейського суду з прав людини.

Контекст
Підставою для інформаційної хвилі став новий проєкт змін до Цивільного кодексу України, зареєстрований у Верховній Раді України (законопроєкт №14394). Документ, серед іншого, фіксує чинну конституційну норму про шлюб і фактичні шлюбні відносини винятково як союз чоловіка і жінки.

Після появи законопроєкту дві українські ЛГБТ-організації звернулися із листом до Урсули фон дер Ляєн з приводу начебто «невідповідності нового проєкту Цивільного кодексу до євроінтеграційних зобов’язань». У відповідь на це звернення надійшов лист від представника одного з багатьох структурних підрозділів Європейської комісії Мартіна Мюлека.

У відповіді серед іншого зазначається: «Україні слід забезпечити юридичне визнання та захист одностатевих пар відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Маймулахін і Марків проти України». Водночас у документі відсутні будь-які формулювання, що створюють юридичний обов’язок легалізації одностатевих «шлюбів» чи партнерств. Також лист не є рішенням інституцій ЄС і не представляє колегіальну позицію Єврокомісії. Проте у медійному просторі відбулася підміна понять: листування з українськими громадськими організаціями було інтерпретовано як високе політичне рішення органу управління ЄС.

Позиція руху «Всі разом!»
Рух «Всі разом!» брав безпосередню участь у справі «Маймулахін і Марків проти України» у статусі третьої сторони. Саме тому рух вважає принципово важливим відокремлювати фактичний зміст рішення міжнародного суду від його політичних інтерпретацій.

Рішення ЄСПЛ від 1 червня 2023 року у резолютивній частині не встановлено обов’язку держави запроваджувати конкретну модель правового регулювання, а також не міститься вимоги легалізації «шлюбу» або цивільного партнерства. «Суд визнає, що Україна має право обмежувати доступ до шлюбу лише для різностатевих пар… Суд визнає, що захист сім’ї в традиційному розумінні є, в принципі, вагомою та законною причиною, яка може виправдати відмінності у ставленні на ґрунті сексуальної орієнтації», – зазначено у рішенні ЄСПЛ.

Рух «Всі разом!» також наголошує, що лист посадовця Єврокомісії лише нагадує про існування рішення ЄСПЛ як одного з елементів міжнародно-правового контексту і не створює нових правових вимог до України.

Висновок
Голова руху «Всі разом!» Руслан Кухарчук підсумував ситуацію так: «Не існує ніяких заяв і рішень такого колективного органу управління ЄС, як Європейська комісія, з вимогами до України щодо легалізації одностатевих «шлюбів» чи партнерств. Тим більше – як умова вступу до Євросоюзу. Просто є лобістські зусилля українських ЛГБТ-угруповань задля реалізації їхній політичних цілей. І в кабінетах Єврокомісії такі лобісти теж є. От вони і підіграють одне одному через описане листування. І зараз вони докладатимуть всіх зусиль, щоб у різний спосіб дискредитувати Україну в очах ЄС і блокувати українські зусилля на членство в ЄС. І їм байдуже, що в цей час тисячі наших воїнів ллють свою кров, виборюючи для України життя і місце в світі».

Українські ЛГБТ намагаються тиснути через Єврокомісію на Україну задля легалізації одностатевих союзів

19лютого в українських медіа з’явилося повідомлення, нібито Єврокомісія оголосила ухвалення одностатевих шлюбів умовою для вступу України в ЄС. Це повідомлення є досить маніпулятивним і ґрунтується на документі, який важко назвати остаточним чи обов’язковим. Формально це продовження обговорення проєкту Цивільного Кодексу, який не передбачає ані шлюбів, ані інших офіційних форм псевдосімейних стосунків для гомосексуалістів, саме тому ЛГБТ-організації намагаються дискредитувати його, хоча він не ставить під сумнів євроінтеграцію.

ЛГБТ-організація «Точка Опори» і так звані «ЛГБТ-військові» звернулися до Європейської комісії зі скаргою на проєкт Цивільного Кодексу, звинувативши його розробників у дискримінації гомосексуалістів, адже українське законодавство не визнає їхні стосунки сімейними. У відповіді, наданій Єврокомісією, проголошується підтримка ЛГБТ, висловлення стурбованості запропонованим у Верховній Раді документом, а також наголошення на необхідності дотримуватися Україною принципів Хартії основних прав. У повідомленні Єврокомісії зазначається, що «згідно з Дорожньою картою верховенства права, Україна повинна ухвалити закон, який забезпечує юридичне визнання та захист одностатевих пар відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Маймулахін та Марків проти України».

Тут варто пам’ятати, що дана відповідь представника Єврокомісії надана українським ЛГБТ-організаціям і наразі немає офіційної чіткої та жорсткої умови до України щодо зміни Конституції чи неможливості ухвалювати Цивільний Кодекс без правового статусу стосунків гомосексуалістів (загалом питання саме шлюбів навіть не підіймається). При цьому слід визнати, що загальна лінія Брюсселю і провідних сил в ЄС залишається лояльною до ЛГБТ і гендерний порядок денний вписаний у численні документи Європейського Союзу. Проте це не означає, що Україна зобов’язана приймати це і руйнувати традиційні підвалини і цінності народу. В ЄС є держави, які не мають юридичного визнання одностатевих пар, а тому законодавчі зміни на вимогу ЛГБТ-організацій точно не можуть бути обов’язковою умовою для перебування в ЄС.

Звичайно, Україна не повинна просто ігнорувати повідомлення про європейське занепокоєння, але усіляко доносити нашим союзникам у ЄС невідповідність таких вимог традиціям і культурі нашого народу. Ба більше, в умовах нинішніх геополітичних загроз питання ЛГБТ має бути зняте з порядку денного, навіть, коли деякі політики в ЄС та деякі провокатори всередині України намагаються нав’язати українцям руйнівні правові норми.

У нинішній ситуації остаточні рішення ухвалюватимуть народні депутати і від їх політичної волі залежить просімейний чи про-ЛГБТ рух України. Звичайно, проєкт Цивільного Кодексу є недосконалим, потребує доопрацювань і правок, однак частина із чітким визначенням сім’ї, шлюбу і фактичних сімейних стосунків є цілком прийнятною. Саме тому церкви як інституції і християни як окремі громадяни мають доносити владі важливість збереження однозначності у визначенні шлюбу в ході євроінтеграції, посилаючись на різноманітність держав Європейського Союзу.

Єврокомісія не висувала Україні вимог щодо легалізації одностатевих «шлюбів»: що відомо

У мережі поширюється інформація про нібито вимогу Європейської комісії до України легалізувати одностатеві «шлюби» чи партнерства. Офіційних рішень такого змісту наразі не існує.

У телеграм-каналах та на окремих сайтах з’явилися повідомлення про те, що Європейська комісія нібито вимагає від України легалізувати одностатеві «шлюби» або партнерства, зокрема як умову вступу до Європейського Союзу. Водночас публічних рішень чи офіційних заяв колективних органів ЄС із такою вимогою немає.

Що стало підставою для дискусії

У Верховній Раді було зареєстровано проєкт змін до Цивільного кодексу України. Документ передбачає закріплення норми про те, що шлюб і фактичні шлюбні відносини можливі виключно між чоловіком і жінкою. Це відповідає статті 51 Конституції України, яка визначає шлюб як союз жінки і чоловіка.

Після реєстрації законопроєкту дві громадські лгбт-організації звернулися з листом до президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн із проханням відреагувати на законодавчу ініціативу.

Відповідь Єврокомісії

У відповідь на звернення надійшов лист від представника Європейської комісії. У ньому зазначено, що Україні слід забезпечити юридичне визнання та захист одностатевих пар відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Маймулахін і Марків проти України».

Йдеться про необхідність виконання рішення ЄСПЛ, а не про окрему вимогу легалізувати одностатеві «шлюби».

Рішення ЄСПЛ

У 2023 році Європейський суд з прав людини визнав, що відсутність будь-якого правового механізму визнання одностатевих пар в Україні є дискримінацією. Суд констатував порушення статей 8 та 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас у рішенні зазначено, що держава має право обмежувати доступ до шлюбу лише для різностатевих пар, а захист сім’ї у традиційному розумінні може бути легітимною підставою для відмінностей у правовому регулюванні. ЄСПЛ не зобов’язував Україну запроваджувати саме одностатеві шлюби, але вказав на необхідність певної форми юридичного визнання та захисту таких пар.

Чи є це умовою вступу до ЄС

Станом на сьогодні відсутні офіційні рішення або документи Європейської комісії, Ради ЄС чи Європейської ради, які б встановлювали вимогу до України легалізувати одностатеві шлюби чи партнерства як умову членства в Європейському Союзі.

У рамках переговорів про вступ ЄС оцінює дотримання принципів верховенства права, прав людини та недискримінації. Конкретні механізми імплементації міжнародних зобов’язань визначаються національним законодавством держави-кандидата.