Редукціонізм сучасного ліберального прогресивізму схильний бачити у статі лише набір кількісних або функціональних характеристик (біологічних, гормональних, соціальних та психологічних). Але предмет, редукований до кількісної абстракції, втрачає найголовніше і перестає бути реальним.
Це остання метафізична битва за збереження людського як втіленого, статевого, смертного, спадкоємного буття. Це битва проти нового гностицизму, який обіцяє нам рай без тіла і без роду, але натомість дарує нам вічне пекло чистої потенції, чистого ринку, чистого ніщо.
Сучасна дискусія про гендер – одна з найгарячіших тем у суспільному просторі. Але часто вона звужується до формули «чоловіки проти жінок», що приховує справжній масштаб явища. Те, що ми звикли називати «гендерною війною», є не лише соціальним конфліктом, а симптомом глибшої антропологічної та культурної кризи.
Більшість християн в Україні вважають непорочним зачаття від Святого Духа, позастатеве зачаття, без участі чоловіка. І пов'язують його з Ісусом Христом. Це НЕПРАВИЛЬНО.
Учасниками презентації стали: адміністрація ЗЗСО, шкільні психологи та соціальні працівники Івано-Франківської області (13-14 березня 2025 року), а також Дніпропетровської області (10 жовтня 2025 року, в День захисту ментального здоров’я).
Це дослідження почалося з того, що результати пошуку дефініцій “гомогаметний” й “гетерогаметний” видали: “гомосексуальний” і “гетеросексуальний”. Очевидно, що визначення від ШІ є невідповідними! Слово “гомо” очевидно не означає автоматично гея! Як сталося, що прекрасні філософські греко-латинські поняття ομος (homos) і ετερος (heteros) настільки примітивізувалися?
Жодний трансгендер не здатний переживати справжні почуття протилежної статі. Як почуває себе жінка – знає лише жінка. Як почуває себе чоловік – знає лише чоловік. Залишається – перевдягатися і змінювати імена. Але чи змінює це стать?
Сьогодні екзистенція людини загубилася у віртуальних просторах: мас-медіа, Інтернету, соціальних мереж, штучного інтелекту, гендерної ідеології, гібридної війни. Ми насправді слабо розуміємо хто ми і які наші цінності. Особливо це відчутно в освітній системі.
«Те, яку філософію хтось обирає, залежить від того, якою він є особою»; те, яку концепцію статевості ми вибираємо, залежить від того, якими ми є особами.
Як сталося, що ми мислимо “гендерами” і забуваємо про “стать”? Чому психологія “відлетіла в анти-наукові космічні простори” й потягнула за собою західне суспільство? Як ми маємо виховувати дітей у статево-гендерному визначенні?
Існує тільки дві статі. 50 років тому це було очевидно, а сьогодні це предмет дискусій законотворців.
"У боротьбі за сім’ю на кону є сама людина. І очевидно стається так, що там, де доходить до заперечення Бога, руйнується також гідність людини. Хто обороняє Бога, той обороняє людину», – говорив Святіший Отець.
Спроби вирішити глибокі психологічні проблеми шляхом перетворення свого тіла часто не дають бажаного результату і, відповідно, вимагають більш ретельного вивчення. Медичне та хірургічне втручання для пацієнта, який страждає від розладу гендерної ідентичності, найчастіше не вирішують головних внутрішніх проблем, натомість додають фізичні проблеми.
Біологічні відмінності між чоловіками та жінками допомагають формувати їхні стилі виховання, і ці стилі виховання створюють унікальні наслідки, які багатьма способами приносять користь дітям. Хоча і батько, і мати мають одну мету: успішно виховувати своїх дітей, вони досягають цієї мети по-різному.
В результаті дослідження проведеного Heritage Foundation, кількість самогубств у штатах, які дозволяють неповнолітнім проходити процес переходу до іншої статті без дозволу батьків зросла на 14%.
Існує статистика про надвисокий рівень самогубств чи спроб самогубств серед так званих трансгендерів (до 50%). Цей факт часто наводиться як аргумент на користь законів сприяння так званим «гендерним переходам». Однак зміна статі, на яку так сподіваються люди із проблемами самоідентифікації, не є розв’язанням проблеми, ба більше, може лише погіршити ситуацію.
Наш культурний момент вимагає, щоб ми продовжували рухатися шляхами відновлення, проголошуючи надзвичайне значення та потенціал правильних стосунків між чоловіками та жінками не лише для сексуального здоров’я, а й для викуплення людської ідентичності.
Продовження наукової статті Маркуса Еванса, приватного психоаналітика, колишнього працівника Тавістоку, про ґендерну дисфорію дітей.
Укладачі: О.Б. Горгота, кандидат філософських наук, правознавець (керівник проєкту) Л.М. Гридковець, кандидат психологічних наук М.О. Єршова, педагог, психолог В.М. Жуковський, доктор педагогічних наук А.О. Погасій, педагог, психолог С. І. Поплавська, лікар акушер-гінеколог, дитячий гінеколог
"Ґендер", "ґендерна ідентичність", "ґендерні стереотипи", "ґендерні студії", "ґендерна політика", "ґендерна рівність", "ґендерна ідеологія" тощо – це ще не повний перелік "ґендерної мови", яка стала не просто інструментом науковців для дослідження й опису явища статі, сексуальної ідентичності і поведінки, її психологічних і соціальних проявів, а й мовою гострих політичних баталій та соціальної інженерії...
23 грудня 2020 року були оприлюднені результати чергової антидискримінаційної експертизи. Характерною для висновків і цього року стала пропаганда унісексу (невизначенності статі людини) в шкільних підручниках та боротьба з християнською культурою.
Наша нова рубрика. За мотивами блогу феміністки Майї Гусейнової у facebook.
Поширення теорії «ґендеру» призводить до дискримінації нормальних сімей, нормальної, здорової гетеросексуальної орієнтації: надати трансгендерним формам співжиття права, які належать виключно сім’ї, означало би дискримінувати сім’ю.