Італійська щоденна газета «Il Giornale» повідомила, що кілька днів тому було підготовлено другий варіант першої енцикліки Папи Лева XIV. Вона має на меті розглянути так званий штучний інтелект, трансгуманізм та гендеризм.
Папа Лев XIV невдовзі після вступу на папський престол оголосив, що він, як наступник св. Петра, звернеться до теми технологічної революції. Схоже, що інформація з «Il Giornale» свідчить про те, що робота над реалізацією цього наміру триває.
Очікується, що енцикліка незабаром надійде до кардинала Віктора Мануеля Фернандеса, який перегляне текст. Хоча ім’я цього кардинала сумнозвісне, робота Фернандеса на цю тему не обов’язково погана. У минулому кардинал вже опублікував декларацію «Dignitas infinita», яку більшість коментаторів зустріли зі схваленням. Наприклад, професор Роберто де Маттеї вказав на чіткий захист людської гідності перед обличчям ідеологічних загроз, пов’язаних зі штучним інтелектом, трансгуманізмом та гендеризмом, які там згадувалися.
У новій енцикліці Лева XIV тема штучного інтелекту також буде розглянута в контексті людської праці. Це посилання на енцикліку Лева XIII «Rerum Novarum» та спроба відповісти на виклики, що виникають через розвиток штучного інтелекту, який загрожує робочим місцям багатьох людей.
За даними “Il Giornale”, документ був написаний у своїй основній формі кілька місяців тому. Згодом було внесено деякі зміни. Тепер його спочатку має розглянути кардинал Міхаель Черні з Дикастерії сприяння цілісному розвитку людини, а потім кардинал Фернандес. Потім документ буде надіслано до Державного секретаріату, звідки його буде представлено Папі Римському. Якщо Лев XIV не матиме заперечень, він поставить свій підпис під текстом.
Автор енцикліки залишається невідомим. Серед кардиналів Герхард Мюллер широко розглядав тему трансгуманізму. Кардинал Віллем Ейк, у свою чергу, приділив значну увагу питанню гендеру.
Обидва, однак, досить консервативні; Зокрема, кардинал Мюллер не шкодує критики на адресу кардинала Фернандеса. Тому їхня співпраця досить сумнівна, пише pch24.pl.
Джерело: Католицький оглядач
Публікація очікується за кілька місяців (скоріш за все, до 15 травня 2026 – 135-річчя Rerum Novarum).
Чому саме така назва?
Назва – це вже теза: людська гідність залишається «magnifica» (преславною, величною), навіть коли технологічна потужність намагається її стиснути, перевизначити чи перетворити на товар.
Документ свідомо продовжує традицію енцикліки Rerum Novarum (1891) Папи Лева XIII, як відповідь на промислову революцію.
Тепер Церква дає відповідь на цифрову/когнітивну революцію.
1. Штучний інтелект та трансгуманізм.
Папа проводить критичний аналіз постгуманістичних ідей.
Ключове:
– ШІ не має створювати гібридів людина-машина (кіборгів, «апгрейд» тіла нанотехнологіями, генетикою, чипами),
– Тіло людини – не застарілий механізм, а унікальна таємниця і гідність,
– Технології – тільки для допомоги хворим, полегшення страждань, лікування,
– Не для «перемоги над смертю», подолання старіння чи біологічних обмежень.
2. Гендерна ідеологія
Жорстка позиція: різниця між чоловіком і жінкою це не соціальний конструкт.
Гендер – не опція.
Шлюб – канон справжнього кохання між чоловіком і жінкою.
3. Соціальна справедливість у цифрову епоху.
Вплив ШІ на ринок праці, нерівність, монополії даних і платформ.
Заклик до техгігантів (Google, Meta, OpenAI тощо): служити спільному благу, захищати гідність працівників, які ризикують втратити роботу.
Моральний реалізм: технології приносять добро, але також створюють нові форми експлуатації та дегуманізації.
Як це вписується в понтифікат Лева XIV?
Папа неодноразово казав, що обрав ім’я Лев саме на честь Лева XIII.
Тому Magnifica Humanitas вже зараз називають «Rerum Novarum цифрової епохи» – фундаментальний текст про те, як зберегти людську природу в час, коли алгоритми, дані та штучний інтелект стають новою владою.
Повний текст з’явиться найближчими місяцями і тоді, ймовірно, стане одним із найгучніших документів Церкви XXI століття.
Джерело: За лаштунками української політики
