Еволюція феміністичної ідеології породила різні за ступенями радикальності ідеї. Деякі з них досить помірковані, інші – надзвичайно деструктивні.
Зрозуміло, що Україна будучи окупована СРСР первинно отримало саме інтернаціональне соціалістичне розуміння міжнародного дня жінок, іншого і бути не могло. Ну бо його в принципі не було. Пізніші зміни акцентів з «агресивної внутрішньокласової статевої боротьби у розумінні соціалістичної емансипації» на «свято квітів та весни» - справа пізнього совку, а від початку було не так.
Вступ до відомої антропологічної праці французького філософа й богослова Павла Євдокімова (1901-1970) про роль жінки. Український переклад польського видання.
Едит Штайн - доктор філософії, професор, учениця Едмунда Гуссерля. Свята Католицької Церкви.
Сучасних борців за права не бентежать розбіжності між об'єктивною дійсністю та власними віруваннями. Зате їх бентежать християнська віра та сімейні цінності. Це дві інституції, які потерпають від їхніх атак уже не перше десятиліття.
Пропонуємо всім учасникам освітнього процесу принципові питання, що мають ставитися до діяльності громадських організацій, які працюють в сфері освіти та мають на меті проводити різного роду заходи в закладах освіти.
Філософ, історик, публічний інтелектуал Сергій Чаплигін розповів про парадокс феміністичного руху. Ідея закладалася у вивільненні жінки та наданню їй рівних прав. Але помилка була в тому, що фемінізм не будував паралельної форми жіночої влади, панування, діяльності. Мета – зробити жінку такою, як чоловік.
Наш культурний момент вимагає, щоб ми продовжували рухатися шляхами відновлення, проголошуючи надзвичайне значення та потенціал правильних стосунків між чоловіками та жінками не лише для сексуального здоров’я, а й для викуплення людської ідентичності.
У постмодерній філософії «ґендер» вже не має біологічних характеристик, не пов’язаний із сутностями «чоловіка» чи «жінки». Така категоріальна трансформація є наслідком зміни політичних поглядів у феміністському русі, і аж ніяк не наукових відкриттів.
Сучасний фемінізм, як такий, котрий втратив потребу у боротьбі, мусить стати тим, що пропонуватиме жінці Щастя.
У статті обґрунтовується політична основа розвитку ґендерної позиції, що перетворює її на ідеологію. Сформована у феміністичному русі, вона впливає на філософію та психологію.
8 березня феміністки виходять на марш, висуваючи свої вимоги до влади. Вже традиційно однією з найважливіших є ратифікація Україною Стамбульської конвенції, яка подається не лише фемтабором, а й загалом ліволібералами як панацея від “гендерної нерівності” та “гендерно зумовленого насилля”, які є головними причинами насильства стосовно жінок.
Фемінізм у сучасних умовах втрачає свою актуальність, до того ж він починає вбирати у свої ряди усіх "пригнічених", ставлячи жінку знову і знову в ряд з меншинами і маргінальними групами. Чи не приниження це?
"Ґендер", "ґендерна ідентичність", "ґендерні стереотипи", "ґендерні студії", "ґендерна політика", "ґендерна рівність", "ґендерна ідеологія" тощо – це ще не повний перелік "ґендерної мови", яка стала не просто інструментом науковців для дослідження й опису явища статі, сексуальної ідентичності і поведінки, її психологічних і соціальних проявів, а й мовою гострих політичних баталій та соціальної інженерії...
Треба розуміти, що у суспільстві, де легалізація хоча б одного відхилення від природної норми сексуальної поведінки, відкриває двері для узаконення всіх інших типів сексуального збочення. Діє принцип доміно, де одне збочення призводить до прийняття іншого.
Будь-який бізнес-проект повинен мати на меті не лише заробляння грошей (нє, ну це ж фу, як меркантильно), а й щось таке, що провокує на емоції, викликає у споживача почуття, що він не просто споживає, а й долучається до високого.
Наша нова рубрика. За мотивами блогу феміністки Майї Гусейнової у facebook.
Судячи з усього, десь у 60-х рр. культура християнського гуманізму була відкинута суспільством, що почало шукати адекватнішої форми. Якої, правду кажучи, не знайшло й досі.