У дітей, травмованих подіями, пов’язаними з війною, спостерігається відставання в навчанні, регресія розвитку та проблеми у спілкуванні – повідомля Собор з посиланням на Ukrinform
Про це під час презентації дослідження «Як блокада Маріуполя вплинула на людей» у Медіацентрі Україна — Укрінформ повідомила директорка ГО “Центр соціально-культурного розвитку” Наталія Шайхутдінова.
“У дітей, які пережили травматичні події, з’явилась купа проблем, яких не було до війни. Вони втратили інтерес до справ, які їх раніше цікавили і приносили задоволення. У них спостерігається емоційна нестабільність — плаксивість, дратівливість, агресія, пригніченість, апатія, емоційне відсторонення або навпаки імпульсивність, спалахи гніву”, — сказала вона, про що пише ukrinform.ua.
Шайхутдінова зазначила, що також у травмованих дітей виявились проблеми у спілкуванні з однолітками, дорослими: вони втрачають друзів, не можуть потоваришувати з іншими. Ще одна проблема — когнітивна недостатність: вони стали гірше обробляти сенсорну інформацію, відповідно, у них нестійка пам’ять та увага, зависання в реакціях.
Крім того, такі діти втрачають інтерес до навчання. За словами Шайхутдінової, у дітей, які раніше показували хороші результати в школах, були відмінниками, зараз з’їхали показники у навчанні.
“Якщо при дистанційному навчанні це було не так помітно, бо поруч була мама, яка допомагала, то коли дитина вийшла на очне навчання, це стало видимим”, — пояснила директорка.
За її словами, якщо в родині батьки мають посттравматичний синдром, то він обов’язково буде і у дитини.
“Діти дуже чутливі. Вони емоційно ставляться до того, що відчуває їх мати або батько. Їх посттравматичний синдром нічим не відрізняється від того, який мають дорослі — у них так само присутні рецидивні спогади, обмеження на якісь емоції, постійне відчуття напруги, погіршення пам’яті та погіршення концентрацій уваги і навіть регресія навичок”, — зауважила директорка.
Шайхутдінова також зазначила, що у таких дітей спостерігаються погіршення сну — нічні страхи, безсоння, постійна сонливість.
Окрім цього, травмовані діти дуже прив’язуються до дорослих — до матері, до вихователя чи вчителя — дитина боїться залишитись сама і постійно ходить за дорослими. Також спостерігається регресія розвитку.
“Наприклад, діти почали грати в іграшки та ігри, які непритаманні їх віку, а призначені для менших дітей. Є ті, хто втратив уже набуті навички і став поводитись як немовля”, — наголосила Шайхутдінова.
Вона повідомила, що, окрім психологічних проблем, у дітей з’явились і фізичні. Вони часто скаржаться на біль в голові, животі, проблеми з травленням. У декого з’явився енурез. Ще у деяких дітей спостерігається заїкання.
“На дитячий посттравматичний синдром треба звертати особливу увагу. Діти — це наше майбутнє, якщо ми нічого з цим не зробимо, то це майбутнє можемо втратити”, — підкреслила директорка.
Як повідомлялося, підтверджено депортацію в російську федерацію понад 16 тисяч українських дітей, реальні цифри можуть сягати сотень тисяч.
Джерело: Ukrinform
