У постмодерній філософії «ґендер» вже не має біологічних характеристик, не пов’язаний із сутностями «чоловіка» чи «жінки». Така категоріальна трансформація є наслідком зміни політичних поглядів у феміністському русі, і аж ніяк не наукових відкриттів.
Нещодавно в соціальних мережах був поширений допис про відвідування церкви випускниками однієї зі шкіл Київщини. Автор допису грубо в негативній формі описав дану подію, відмічаючи «темне середньовіччя» школи, її вчителів і директора.
Сучасний фемінізм, як такий, котрий втратив потребу у боротьбі, мусить стати тим, що пропонуватиме жінці Щастя.
Щоб уберегти єдність Європейського Союзу, держави, які прийняли ідеологію сучасного лібералізму включно з ЛГБТ, повинні поважати права держав, які відстоюють власну світоглядну модель.
У статті обґрунтовується політична основа розвитку ґендерної позиції, що перетворює її на ідеологію. Сформована у феміністичному русі, вона впливає на філософію та психологію.
Важливо співчувати тим, хто бореться, але безапеляційна підтримка небінарних перешкоджає нашій здатності допомогти кожному, хто справді потребує цього.
Ідеологія гендерної ідентичності оголошує війну самій суті того, що означає бути жінкою. Ідеологія ґендерної ідентичності також заперечує говорити дітям правду про себе як про хлопчиків та дівчаток, сіючи сум'яття в їх свідомості та обман щодо свого тіла.
Законопроєкт відкривав можливість чоловікам ставати жінками за законом (і навпаки) на підставі своєї заяви. Змінювати всі документи аж до свідоцтва про народження за обраною людиною статтю – без операцій, гормонів і діагнозу лікарів. Просто за заявою.
8 березня феміністки виходять на марш, висуваючи свої вимоги до влади. Вже традиційно однією з найважливіших є ратифікація Україною Стамбульської конвенції, яка подається не лише фемтабором, а й загалом ліволібералами як панацея від “гендерної нерівності” та “гендерно зумовленого насилля”, які є головними причинами насильства стосовно жінок.
Треба розуміти, що у суспільстві, де легалізація хоча б одного відхилення від природної норми сексуальної поведінки, відкриває двері для узаконення всіх інших типів сексуального збочення. Діє принцип доміно, де одне збочення призводить до прийняття іншого.
На глибоке переконання марксистів, у новому суспільстві не мало бути місця таким пережиткам, як Релігія та Традиція! Релігія, Церква були і лишаються для марксистів об`єктом постійного цькування, переслідування та висміювання.
Сучасні західні ліві врахували досвід Радянського Союзу, тому у своїй риториці не обіцяють встановити «диктатуру пролетаріату». Навпаки! Вони, на перший погляд, виступають проти будь-якої диктатури і за повну свободу. Проте важливо розуміти, що цей «окультурений марксизм», цей «соціалізм із людським обличчям» суть є близнюками злочинного, тоталітарного, комуно-більшовизму і що коріння цих явищ є спільними.
Фізика, астрономія, математика можуть бути проголошені расистськими. Чому? Тому, що в цих галузях науки майже немає афроамериканців!
України це, безумовно, стосується, як і всіх, але з деякими особливостями: у наших університетах не придушують дискусії, бо в них просто немає дискусій. Та й пересічний українець, друг телевізора, традиційно резистентний до впливу будь-яких інтелектуалів — що правих, що лівих. Але ми маємо свої лінії розлому, переважно національні й постколоніальні, що теж періодично загострюються на тлі зниження заощаджень.
На думку професора університету Мемфіса, історика Андрія Знаменського, «рух за громадянські прaва і боротьба з pacизмом, які шістдесят років тому були актуальні і грали позитивну роль, зараз перетворилися в застарілу американську «скріпу». Зараз багато в чому все це виродилося в індустрію скарг, яка обслуговує інтереси впливових етнічних та pacoвиx кланів, які залякують решту Америки жупелом pacизму, щоб виторгувати для себе політичні та економічні пpeфepeнції. Це дуже небезпечна тенденція»
Культивування абсолютного егоїзму різноманітних меншин та свідома інфантилізація молоді, помножені на нестерпне лівацьке бажання контролювати усі сфери життя й переслідувати своїх ідеологічних опонентів, – все це нанесло величезну шкоду поколінню молоді, яке зростало у реаліях панування неомарксистської ідеології. Це покоління вже отримало свою назву – Generation Snowflake.
З самого початку ліві боролися за «права» гомосексуалістів та введення цих «прав» в ранг соціальної норми. Для них справжня свобода – це подолання відчуження, ліквідація приватної власності, експлуатації та боротьба проти придушення пристрастей.